Проект Резолюції Міжнародної конференції: просити Уряд України ініціювати питання щодо внесення відповідних змін і доповнень стосовно оперативного прийняття управлінських рішень, спрямованих на локалізацію осередків всихання та формування біологічно стійких насаджень

   Рубрика: Без рубрики

Проект

РЕЗОЛЮЦІЯ

Міжнародної науково-практичної конференції

«СОСНОВІ ЛІСИ: СУЧАСНИЙ СТАН, ІСНУЮЧІ ПРОБЛЕМИ

ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ»

(м. Київ, 12–13 червня 2019 р.)

Міжнародна науково-практична конференція проведена під егідою Національної академії наук України та Національної академії наук Білорусі в рамках науково-технічного співробітництва між Україною і РеспублікоюБілорусь.

В роботі конференції взяли участь науковці, представники міжнародних організацій, зокремаПродовольчої та сільськогосподарської організації ООН, органів державної влади, закладів освіти, природо-охоронних установ та громадськості, а також фахівці лісового господарства з України, Білорусі, Німеччини, Польщі, Австрії.

Заслухавши та обговоривши доповіді щодо сучасного стану соснових лісів, зокрема, їхнього масовоговсихання в різних країнах Європи, а також особливостей  ведення господарства в цих лісах в умовахкліматичних змін та антропогенного тиску на навколишнє середовище, учасники конференції зазначають:

Зміна клімату впродовж останнього десятиріччя, зокрема аномально високі температури вегетаційногоперіоду, тривалі посушливі періоди та меліорація лісових земель Полісся призвели до трансформаціїгідрологічного режиму значних територій в Україні та Республіці Білорусь. Це негативно вплинуло на структурно-функціональну організацію поліських лісів та їх життєздатність. Відбувається безпрецедентнезниження біологічної стійкості лісів до впливу стрес-чинників та масове розповсюдження в них шкідливихкомах і хвороб, що призводить до широкомасштабних патологічних явищ і деградації лісів. Окрім України та Республіки Білорусь, масове всихання лісів відзначено також на теренах Польщі, Росії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Італії, Австрії та інших країн Європи.

На відміну від інших європейських країн, ліси яких уражені патологічними процесами, чинна нормативно-правова база з ведення лісового господарства України та матеріально-технічне забезпеченнялісогосподарських підприємств не дають можливості ефективно реагувати на згадані виклики та зупинитипроцес масового ослаблення і всихання лісів в Україні. Це призводить до зниження важливих екологічнихфункцій лісів та безповоротної втрати цінних лісових ресурсів на великих площах, що викликає глибокезанепокоєння серед науковців, освітян та широких кіл громадськості.

З метою консолідації зусиль державних інституцій, міжнародної наукової та фахової спільноти для прийняття швидких і ефективних управлінських рішень щодо вирішення проблеми всихання соснових лісів, а також зважаючи на гостру необхідність розширення і поглиблення досліджень патологічних процесів у соснових лісах та розробки заходів щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, учасникиконференції вважають за необхідне:

  1. Науковим установам поглибити дослідження щодо моніторингу та підвищення біологічної стійкостісоснових насаджень в умовах зміни клімату та антропотехногенного навантаження з метою посиленнябагатофункціональної ролі лісів, зокрема шляхом:

удосконалення програм моніторингу лісів та своєчасного інформування про зміни стану лісів, передусім – центральних і місцевих органів державного управління, відповідних лісових та природоохоронних інституцій, засобів масс-медіа та широких кіл громадськості;

вивчення генетичної структури соснових популяцій та індивідуальної мінливості;

виділення генетичних маркерів стійкості сосни до екстремальних чинників та патогенів;

розроблення інтегрованої системи захисту соснових лісів в умовах зміни клімату, зокрема іззастосуванням біологічних методів.

2. Просити Кабінет Міністрів України ініціювати питання щодо внесення відповідних змін і доповненьстосовно оперативного прийняття управлінських рішень, спрямованих на локалізацію осередків всихання та формування біологічно стійких насаджень, у такі законодавчі акти:

Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (Закон України від 23 травня 2917 р. № 2059-VIII);

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринногосвіту» (Закон України від 9 квітня 2015 р. № 322-VIII);

Санітарні правила в лісах України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня2016 р. № 756);

Правила поліпшення якісного складу лісів (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724);

Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 «Про врегулювання питань відносноспеціального використання лісових ресурсів».

3. Науковим та освітнім закладам посилити зв’язок науки і виробництва для удосконалення науковогозабезпечення лісогосподарських заходів шляхом проведення тренінгів, семінарів, підвищення кваліфікації, інформаційно-просвітницьких програм щодо сучасних проблем лісового господарства.

4. Науковим та освітнім закладам і органам державного управління у галузі лісового господарства:

– активізувати роботу щодо залучення міжнародної технічної допомоги для вирішення проблем адаптаціїсоснових лісів до несприятливих чинників навколишнього середовища в умовах зміни клімату;

– опрацювати питання щодо розширення транскордонного співробітництва між Україною та РеспублікоюБілорусь, спрямованого на запобігання всиханню соснових насаджень у Поліській зоні та зниження втрат відзагибелі лісів.

5. Лісогосподарському виробництву рекомендувати ширше застосовувати поступові й вибіркові способирубок та інші заходи, спрямовані на формування мішаних соснових біоценозів природного походження.

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article;jsessionid=1C9D364758B305D6A175A6AAD25AEB83.app1?art_id=202105&cat_id=32888

Міжнародна конференція щодо всихання соснових лісів: законодавчі обмеження в Україні блокують боротьбу з “біологічною пожежею”

   Рубрика: Без рубрики

У Києві розпочалася дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення», організаторами якої є Національні академії наук України та Білорусі.

Окрім науковців з цих країн, участь у конференції беруть представники Німеччини, Польщі та Австрії.

Під час відкриття конференції виступив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар, який розповів про причини та наслідки погіршення санітарного стану лісів.

«В останнє десятиріччя санітарний стан лісів різко погіршився внаслідок негативної дії комплексу факторів, в основному пов’язаних із глобальними змінами клімату, що призвело до зростання площ всихаючихнасаджень і масового пошкодження їх шкідниками і хворобами. За останні роки по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези), але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження ослаблених лісів стовбуровими шкідниками, в основному сосновими короїдами, набули катастрофічних масштабів. Станом на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень – 64 тис. гектар. Таким чином, масове пошкодження соснових лісів стовбуровими шкідниками, зокрема верхівковим і шестизубим короїдами, продовжує поширюватися на території країни», – сказав він.

Володимир Бондар повідомив, що проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу кліматичних показників дозволили зробити для України наступні висновки – подальше зростання температури по всій країні, особливо в південній її частині. Протилежний тренд очікується по відношенню до опадів – загальна кількість опадів зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період, особливо в південній частині України. Таким чином, негативний вплив кліматичних факторів на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх ослаблення і поширення осередків короїдів.

«Ситуація щодо масового поширення осередків короїдів стає катастрофічною також для більшості країн Європи. За останнє десятиріччя всихання сосни внаслідок пошкодження верхівковим короїдом зареєстровані у Білорусії, Польщі, Італії, Німеччині і навіть у скандинавських країнах – Фінляндії і Швеції. Згідно з офіційними звітами і науковими публікаціями європейських вчених, поширення осередків стовбурових шкідників є прямим наслідком негативного впливу змін клімату. Стовбурові шкідники хвойних насаджень швидко зайняли домінуючу позицію, складаючи у 2018 році 23% площ усіх осередків шкідників і збільшивши площу своїх осередків за 4 роки у 7,7 разів», – зазначив заступник Голови Держлісагентства України.

Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександр Ковалевич поінформував, що проблема всихання лісів у Білорусі також дуже велика, однак, завдяки злагодженій та фаховій роботі вдається з нею боротися.

«Протягом останніх десятиліть найбільш негативні патологічні явища відзначаються в хвойних лісах Білорусі. У лісовому фонді країни тільки в 2018 році площа загиблих хвойних насаджень склала 49,5 тис. га, в тому числі від впливу несприятливих погодних умов – 43,7 тис. га. На санітарний стан хвойних лісів істотний впливають хвороби лісу. Максимальне поширення серед них отримала коренева губка, площа осередків якої станом на 31.12.2018 склала 103,5 тис. га. Перші осередки короїдного всихання соснових насаджень виявлені в 2010 році в Гомельській області. Особливо інтенсивний процес масового всихання соснових лісів відзначено в 2016-2018 рр., що вимагало проведення в них суцільних санітарних рубок на площі 67,9 тис. га, в тому числі в 2018 році – 39,9 тис. га», – повідомив він.

За словами Олександра Ковалевича, ефективний захист лісів від шкідників, оперативна локалізація і ліквідація вогнищ їх розмноження можливі при оперативному виявленні пошкоджених ними насаджень, що визначається результативністю лісопатологічного моніторингу, складовою частиною якого є феромоннийнагляд. На сьогодні феромонні пастки є найбільш ефективним засобом для контролю чисельності вершинного і шестизубчастого короїдів в соснових насадженнях і їх поширення, а також своєчасного проведення відповідних санітарно-оздоровчих заходів.

«Зарубіжний багаторічний практичний досвід профілактики і боротьби з короїдним всиханням соснових насаджень засвідчує те, що на сьогодні основними найбільш ефективними способами боротьби в осередках стовбурових шкідників є суцільні і вибіркові санітарні рубки, утилізація порубкових залишків (спалювання, мульчування), прибирання захаращеності, оперативне вивезення заготовленої деревини, а також її обробка інсектицидами. У соснових насадженнях обробки інсектицидами проти стовбурових шкідників у силу біологічних особливостей їх життєвого циклу є неефективними і не проводяться», – сказав він.

Також Директор Інституту лісу Національної академії наук Білорусі він наголосив, що проведення в лісовому фонді Білорусі в 2016-2018 рр. санітарно-оздоровчих заходів в осередках короїдного всихання соснових насаджень в максимально стислі терміни з подальшою утилізацією порубкових залишків і обробкою інсектицидами заготовленої деревини дозволило не допустити втрати якості заселеної шкідниками деревини для її подальшого використання.

«Міністерством лісового господарства Білорусі оперативно розроблений, узгоджений з Інститутом лісу, і успішно реалізується Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів в сосняках. Санітарно-оздоровчі заходи в соснових насадженнях повинні бути спрямовані на зниження в них «короїдного запасу». Вибіркові і суцільні санітарні рубки, прибирання захаращеності повинні проводитися протягом до 20 днів з дня взяття на облік пошкоджених соснових насаджень», – підкреслив Олександр Ковалевич.

У свою чергу, на конференції були озвучено низку проблем у впровадженні сучасних і термінових заходів з поліпшення санітарного стану лісів в Україні.

Так, низку гострих питань можна розподілити у наступні групи:

– законодавчі

– занадто зарегульований процес призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісів, і як наслідок – несвоєчасне їх проведення;

– існування «сезону тиші», передбаченого Законом України «Про тваринний світ», з 1 квітня по 15 червня, що забороняє проводити санітарні рубки свіжозаселених короїдами дерев з метою не допущення масового вильоту жука та збільшення площі його осередку;

– законодавчо встановлені обмеження щодо проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів у природно-заповідному фонді – на жаль короїду все одно де заселяти дерева – в експлуатаційних лісах чи у природно-заповідному фонді;

– Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» штучно обмежено площу проведення заходів з поліпшення санітарного стану лісів – для проведення повноцінних заходів підприємствам необхідно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля, яка крім того що є вартісною, ще й довготривала в часі – від двох до шести місяців, а то й більше (відповідно до Закону мінімальний термін проведення оцінки становить 55 робочих днів). Про яку оцінку впливу на довкілля можна говорити, коли насадження під дією кліматичних умов, шкідників та хвороб, чи інших несприятливих факторів уже загинули, втратили свої функції. Такі насадження залишається лише прибрати, а на їх місці створити новий ліс. Проведення оцінки впливу на довкілля для проведення суцільних санітарних рубок у загиблих насадженнях призводить до втрати часу і як наслідок – до неефективності проведеного заходу (осередок короїда збільшується), втрати якості деревини, що в свою чергу зменшує надходження платежів до бюджетів у вигляді рентної плати та призводить до збитків лісогосподарських підприємств.

– не можна оминути і проблему зі збутом дров’яної деревини від санітарних рубок. У державі відсутні компенсаційні механізми, які б стимулювали проведення, як правило, збиткових санітарних рубок в осередках всихання.

– можливість проведення суцільних санітарних рубок тільки при повноті нижче 0,1. Санітарними правилами в лісах України у редакції 2016 року стало можливим проведення вибіркових санітарних рубок у насадженнях, зріджуючи їх до повноти 0,1. Внаслідок цього спостерігається різке збільшення обсягів вибіркових санітарних рубок по всіх породах, а не тільки у соснових насадженнях. І що ми в результаті спостерігаємо? За останні два роки збільшилася площа низькоповнотних насаджень з повнотою 0,1-0,3. Дані насадження уже не можна назвати лісом – згідно з ДСТУ 3404-96 деревостан, повнота якого менша ніж 0,3, а для молодняків – ніж 0,4 є рідколіссям.

– організаційні

– відсутність бюджетної підтримки лісогосподарських підприємств Півдня та Сходу країни, а також лісозахисних підприємств. У результаті цього підприємства половини території України не можуть своєчасно проводити заходи з поліпшення санітарного стану лісів, а також винищувальні заходи боротьби з хвоє-листогризучими шкідниками. Із-за цієї ж причини лісозахисні підприємства не в повній мірі виконують свої основні функції, зокрема, і моніторинг за лісопатологічною ситуацією в лісах;

– на сьогодні Держлісагентство не володіє інформацією щодо лісопатологічної ситуації в лісах інших лісокористувачів, які не належать до сфери його управління. У таких користувачів знаходиться у користуванні 27% лісового фонду країни.

– соціальні

– низька інформованість суспільства про роботу лісової галузі, в тому числі щодо проведення санітарних рубок, і – досить низька довіра у суспільстві до роботи лісівників.

Які ж кроки здійснює Держлісагентство України у вирішенні зазначених проблем, і що ще необхідно?

– на законодавчому рівні

– уже більше року Держлісагентство не може погодити в окремих центральних органах виконавчої влади зміни до Санітарних правил в лісах України, які дали б змогу більш якісно та своєчасно здійснювати заходи з поліпшення санітарного стану лісів. На сьогодні Держлісагентсво ініціювало перед Мінприроди створення ініціативної групи для розроблення та узгодження нормативно-правової бази і отримало відповідь Мінприродипро підтримку даної ініціативи. Крім того, Держлісагентством уже розроблено новий проект Санітарних правил в новій редакції, який надіслано до Мінагрополітики;

– на організаційному рівні

– переглянути підходи до створення лісових культур, максимально використовуючи природне відновлення лісу. Результатом створення лісових культур мають бути не монокультури, а змішані, багатоярусні і бажано різновікові насадження;

– змінити підходи у проведенні рубок догляду за лісом (збільшити їх інтенсивність, зменшити повноту, при якій дозволено проводити такі рубки);

– передбачати здійснення рубок свіжозаселених дерев короїдами (ІІІ-ІV категорії санітарного стану) у буферній зоні осередку шкідника.

– на соціальному рівні

– максимально вживати на постійній основі заходи з популяризації професії лісівника з метою повернення довіри у суспільстві.

Прес-служба Держлісагентства

Держлісагентство: за І півріччя відтворено майже 36 тисяч гектарів лісів

   Рубрика: Без рубрики

За перше півріччя 2019 року лісогосподарські підприємства, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, відтворили ліси на площі 35 852 гектари.

Відтворення лісів складається з трьох компонентів:

1.           Садіння та висівання лісу (майже 25 тисяч гектарів)

2.           Сприяння природному поновленню лісів (більше 10 тисяч гектарів)

3.           Створення нових лісів (майже 1,4 тисячі гектарів)

Відповідно до законодавства, надається один-два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів або згарищ. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для садіння лісу або сприянню його природному поновленню. Основне правило: скільки було зрубано – стільки і посаджено.

Варто звернути увагу на те, що з 2017 році відбувається значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.

Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.

Заходи з відтворення лісів відбуваються, в переважній більшості, за кошти лісогосподарських підприємств.

Статистика свідчить, що лісівникам навіть вдається створювати і нові ліси на малопродуктивних та деградованих землях. Однак, з року в рік, виділення лісгоспам таких земель під залісення зменшується у зв’язку з законодавчими перепонами та іншими чинниками. При виділенні достатнього державного фінансування та спрощенні процедури виділення земель під залісення лісівники мають достатньо садивного матеріалу та можливостей для створення нових лісів та збільшення лісистості України.

На інфографіці можете детально ознайомитися з відтворенням лісів у кожній області України.

*Дані наведені по лісам, що належать до сфери управління Держлісагентства, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України). Дані відтворення лісів на тимчасово окупованих територіях України відсутні.

Прес-служба Держлісагентства

ЗНАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЯ – ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНИХ ДІЙ

   Рубрика: Без рубрики

07 червня 2019 року у Львівському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася нарада з питань охорони праці зі спеціалістами охорони праці державних лісогосподарських підприємств.

У цьому заході взяли участь начальник відділу нагляду у СКС та АПК Управління нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці України у Львівській області Курило В.М., головні державні інспектори відділу розслідувань та обліку травматизму Р. Дулюк і відділу нагляду у СКС та АПК Ю. Джижула, начальник відділу профілактики страхових випадків Львівського відділення УВД ФСС України у Львівській області М. Білань.

Відкриваючи нараду, заступник начальника-головний інженер Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Ю. Громяк наголосив, що питання охорони праці не може бути другорядним, адже від цього залежить життя та здоров’я людей. І ця зустріч покликана черговий раз звернути увагу спеціалістам охорони праці лісогосподарських підприємств на профілактику виробничого травматизму.

У своєму виступі головний спеціаліст відділу лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ В. Степанишин поінформував присутніх про стан охорони праці на підприємствах галузі, проблемні питання і шляхи їх вирішення. Мова йшла про зниження рівня виробничого травматизму на лісогосподарських підприємствах, функціонування Системи управління охороною праці та ризиками, безпосередню роботу спеціалістів охорони праці з питань безпеки праці.

Разом з тим прозвучав ряд критичних зауважень до інженерів з охорони праці підприємств управління щодо якості проведення навчання та інструктування з охорони праці, забезпечення проведення медичних оглядів працівників, вчасного забезпечення робітників сертифікованим спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту, покращення санітарно-побутових умов праці, дотримання трудової та виробничої дисципліни тощо.

Доповідач не оминув також і своїх вражень від участі у конференціях з охорони праці, які проходили у травні місяці в м. Женеві Швейцарської Конфедерації та м. Києві.

Начальник відділу нагляду у СКС та АПК В. Курило наголосив присутнім, що охорона праці – це систематична постійна кропітка робота, яка вимагає певних знань та навиків, професійної підготовки працівників, дотримання вимог та норм нормативно-правових актів з охорони праці, корпоративної відповідальності за стан охорони праці на підприємстві.

В обговоренні другого питання порядку денного наради – опрацювання нового Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві згідно з постановою КМУ від 17.04.2019 р. № 337 – активну участь взяли головні державні інспектори Держпраці Р. Дулюк та Ю. Джижула. Присутні учасники наради визнали ряд спірних і неоднозначних моментів у новому нормативному документі, що потребують додаткового роз’яснення з боку компетентних фахівців стосовно повідомлення про нещасні випадки, процедури проведення їх розслідування, оформлення та погодження відповідних документів та ін.

Начальник відділу профілактики страхових випадків М. Білань та голова Львівської обласної організації профспілки працівників лісового господарства України В. Максимець приділили увагу соціальному захисту працівників, в т. ч. і тих, які працюють на умовах цивільно-правових договорів і підлягають під процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків згідно з новоприйнятим Порядком.

На закінчення наради спеціалісти охорони праці лісогосподарських підприємств поділилися своїми враженнями від отриманої інформації. Водночас вони прийшли до висновку щодо потреби таких регулярних зустрічей, важливості інформативної складової в лісогосподарській діяльності та до переконання, що вчасно поінформований працівник вчинить правильно і безпечно і лише спільні дії приведуть до бажаного результату.

Відділ лісових ресурсів, машин та технологій Львівського ОУЛМГ

Якісне та оперативне надання адмінпослуг у лісовій галузі – ще один крок до поліпшення комунікацій громадян та підприємців з лісівниками, – Володимир Бондар

   Рубрика: Без рубрики

Сьогодні заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар взяв участь у відкритті Центру з надання адміністративних послуг у Київському обласному та по м. Києву управлінні лісового та мисливського господарства.

Новий центр сприятиме оперативному та якісному наданню адміністративних послуг та послуг з видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Зокрема, відтепер громадяни, які хочуть стати мисливцями та отримати мисливський квиток або ж обміняти контрольну картку обліку добутої дичини і порушень правил полювання, підприємці-експортери лісоматеріалів, яким необхідно отримати  сертифікат про їх походження, можуть звертатися до цього центру.

«Це вже не перший оновлений центр, який запрацював в Україні. Інші обласні управління також працюють в цьому напрямку. Це необхідний і правильник крок. Фактично такі центри працюють за принципом єдиного вікна. Особа чи підприємець може оформити всі необхідні документи, звернувшись до цього центру», – зазначив Володимир Бондар.

Для забезпечення функціонування київського Центру задіяно п’ять посадових осіб Управління та три працівники ДП «ЛІАЦ», а для зручності вже існуючих та майбутніх мисливців Центр облаштовано платіжним терміналом. Раніше ж, для оплати адміністративних послуг, громадяни користувались послугами банківських установ, які територіально незручно розташовані, що ускладнювало процес отримання адміністративної послуги та потребувало витрати додаткового часу.

Перелік послуг, які відтепер можна отримати в Центрі надання адміністративних послуг (м. Київ, вул. Святошинська, 30):

– скласти іспит та отримати посвідчення мисливця;

– отримати чи обміняти контрольну картку обліку добутої дичини та порушень правил полювання;

– отримати дублікат посвідчення мисливця;

– отримати дублікат контрольної картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання;

– отримати сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Довідково.

Протягом 2018 року за отриманням сертифікатів звернулося близько 250 юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яким було  видано 19853 сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів. Загальна кількість мисливців в Київській області становить більше 40 тисяч осіб.

Прес-служба Держлісагентства

Підписано Меморандум про співпрацю між Держлісагентством та Прозорро.Продажі

   Рубрика: Без рубрики

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар та директор державного підприємства «Прозорро.Продажі» Олексій Соболев підписали Меморандум для консолідації зусиль, спрямованих на співпрацю в частині розвитку ринку реалізації необробленої деревини шляхом побудови і впровадження прозорої системи реалізації електронних аукціонів.

Відповідно до Меморандуму сторони співпрацюватимуть у питаннях організації доступу постійних лісокористувачів, які здійснюють заготівлю деревини   на   території   України, а також потенційних покупців необробленої деревини до організації та участі в електронних аукціонах.

Також Меморандумом передбачено запровадження дієвих механізмів співпраці, визначення і встановлення недискримінаційних правил організації та проведення електронних аукціонів, запобігання проявам корупції завдяки загальнодоступності й прозорості даних, відкритості для громадського контролю та розширенню кола покупців.

Як повідомив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар, на одній з нещодавніх колегій відомства розглядалося питання пошуку шляхів вирішення проблеми зниження обсягів реалізації та зростання залишків деревини на складах лісогосподарських підприємств. Зокрема, було рекомендовано активніше використовувати електронні торгові сервіси (торгові майданчики, магазини, систему «Прозорро.Продажі»).

«Держлісагентство минулого року розпочало організацію електронних торгів за допомогою програмного продукту держпідприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр». Тепер з метою розширення механізмів реалізації деревини ми підписали Меморандум про співпрацю з Прозорро.Продажі.

Таким чином, буде спрощено доступ до аукціонів із реалізації необробленої деревини для всіх зацікавлених сторін та до інформації про такі аукціони. Окрім того, це забезпечить повноцінний відкритий доступ громадськості до інформації про результати електронних аукціонів із реалізації необробленої деревини», – зазначив Володимир Бондар.

Він також повідомив, що лісгоспи з Житомирської, Київської та Рівненської областей уже почали виставляти деревину на електронні аукціони Прозорро.Продажі.

 «Прозорро.Продажі вже має успішний досвід у сфері надро-, землекористування, оренди та малої приватизації майна. Ми дуже ради, що тепер до нашої торгової системи приєднується Держлісагентство, завдяки майбутнім торгам ми забезпечимо учасникам ринку чесний і конкурентний доступ до природних ресурсів, а також прозору інформацію про ціни та обсяги деревини», – підкреслив директор державного підприємства «Прозорро.Продажі» Олексій Соболев.

Окрім того, Меморандумом передбачено проведення спільних заходів (які включають, серед іншого, робочі зустрічі, наради, відео-конференції в онлайн-режимі тощо) для обговорення питань у рамках співробітництва, а також інформування громадськості про співпрацю сторін.

Прес-служба Держлісагентства

Чому гинуть українські ліси?

   Рубрика: Без рубрики

В  Україні спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези). Cтаном на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень –  64 тис. гектар.

У  2009 році в середньому біля 2% площ лісу зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, а в 2018 році – 5% від всіх площ. Ріст більше, ніж у 2,5 рази.

Найбільш занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною і за останні роки цей процес набуває рис глобального характеру.

Вивчають проблематику  та здійснюють свої дослідження  львівські науковці, викладачі  Національного  лісотехнічного університету України.

 Причини та наслідки всихання лісів. Втрачаємо соснові ліси…

Суттєвою проблемою сучасного лісівництва є масове всихання лісів, зумовлене зростанням негативного впливу на лісові екосистеми природних та антропогенних чинників. Процеси всихання і деградації деревостанів активізувалися в лісостанах ялини, дуба, сосни, ясена, явора та інших порід. Вони охопили різні регіони та лісорослинні зони й проявляються в багатьох країнах Європи.

Особливе занепокоєння викликає всихання сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) – основної лісоутворюючої і типотвірної породи, лісостани якої займають 35% лісопокритої площі України і мають важливе екологічне, економічне і соціальне значення.

Екологічною передумовою всихання соснових лісів є глобальні зміни клімату, насамперед зміни температурного і гідрологічного режимів. Лише за останні 100-150 років планетарна середньорічна температура повітря зросла на 0,60 С. Водночас зменшилась частота прояву екстремально низьких температур і зросла – екстремально високих, істотні зміни відбулися в характері випадання опадів у регіонах, збільшилася територія з виникненням сильних посух або надмірним зволоженням. Зокрема, в Західному Лісостепу України унаслідок глобального потепління клімату уже понад 60 років спостерігається збільшення температури і зменшення вологи в атмосфері. Середньорічна температура повітря  за цей період зросла на 1,70 С, а відносна середньорічна вологість повітря зменшилась на 2,4 %.

Підвищення середньої температури повітря відзначено й польськими вченими. Ними також виявлено, що зростання температури повітря збільшує поверхневе випаровування вологи та за наявності посушливих періодів зумовлює зниження рівня ґрунтових вод.

Результати цих досліджень підтверджуються даними співробітників ДП “Західукргеологія”. За їх спостереженнями рівень ґрунтових вод у свердловинах, облаштованих на території Малого Полісся та Розточчя, понизився на 0,5-1,5 м.

Потепління клімату вносить також зміни у сезонний розвиток деревної рослинності – зумовлює завчасні (до 2-х тижнів) початок та завершення вегетаційного періоду, що може істотно впливати на функціонування та інтенсивність розвитку інших компонентів лісових екосистем, зокрема фітохвороб та ентомошкідників.

Глобальні зміни клімату та пов’язані з ними флуктуації температурного і гідрологічного режимів та інших чинників погодних умов порушує закономірності усталеного функціонування лісових екосистем, призводить до зміни їх структури і продуктивності та в підсумку до зниження життєвості (ослаблення) деревостанів різних порід. Насамперед знижується життєвість і функціонування пристигаючих, стиглих і перестійних соснових деревостанів, які морфологічно, структурно і функціонально сформувалися до кліматичних змін і вже не здатні (слабо здатні) пристосуватися до нових екологічних умов (особливо змін гідрологічного режиму).

Треба також зазначити, що на стан лісів, зниження їх життєвості значний вплив мають антропогенно обумовлені зміни довкілля, пов’язані з інтенсивним розвитком промисловості, високою загазованістю атмосфери, видобутком корисних копалин, великою забудованістю території, значними обсягами лісомеліоративних робіт та ліквідацією боліт у минулому столітті тощо. В окремих регіонах України значним є негативний вплив рекреації на ліси. Стан лісостанів значною мірою обумовлюється також способами і технологіями проведення лісозаготівельних робіт, відтворення, догляду і формування деревостанів, системами лісогосподарювання.

Зазначений вище комплекс природних і антропогенних чинників, зумовлений змінами клімату і господарською діяльністю людини, негативно впливає насамперед на водне і мінеральне живлення соснових деревостанів, погіршує їх життєдіяльність і функціональний стан. В ослаблених, з пониженою життєвістю деревостанах, площа яких постійно, високими темпами збільшується, створюються сприятливі умови для інтенсивного розвитку фітопатогенів і шкідників. Крім цього зміни клімату, за наявності достатньої кількості ослаблених деревостанів, активізували розвиток низки фітохвороб і шкідників, функціонування яких у попередніх екологічних умовах (температурних, гідрологічних) було загальмоване і не порушувало збалансовану життєдіяльність фітотрофних і гетеротрофних видів у лісостанах.

Проведені дослідження показали, що останнім часом в сосняках середнього та старшого віку формуються хронічні вогнища масового розвитку короїда верхівкового Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827). Він заселяє гілки та верхні частини стовбура з тонкою корою. Надає перевагу добре освітленим кронам дерев сосни, навіть з незначним рівнем їх ослаблення. Тому масово селиться на найвищих, добре розвинених деревах і в розріджених деревостанах. Однак його осередки можуть формуватися і в досить густих лісостанах сосни. Розвиток короїда проходить дуже швидко. Після зимівлі імаго появляються вже у кінці квітня, а масово – в травні. Розвиток весняного (першого) покоління триває 30 -40 днів. Імаго другого покоління формуються в  кінці червня. Однак виліт молодих жуків відбувається неодночасно – розтягується на період одного місяця. Пожовтіння гілок та відмирання верхньої частини крони наступає тоді, коли частина жуків уже завершила свій розвиток та вилетіла із ходів і атакує навколишні дерева. Зимують імаго, личинки та лялечки в ходах, частина жуків зимує в підстилці. Порубкові рештки, які залишають на лісосіках, також можуть бути місцем, де завершують розвиток личинки верхівкового короїда.

До подальшого ослаблення дерев сосни долучаються камбіофаги, котрі заселяють нижні частини стовбурів з товстою корою – шестизубчастий короїд (Ips sexdentatus Boerner) та великий сосновий лубоїд (Tomicus piniperda Linnaeus). Ситуація ускладняється тим, що практично всі ці камбіофаги (верхівковий та шестизубчастий короїди, великий та малий сосновий лубоїди, вусачі та златки) поширюють спори грибів із родуOphiostoma. Міцелій цих грибів розвивається в лубі та заболонній частині гілок і стовбура, що погіршує або й повністю припиняє транспортування води та мінеральних речовин до крони дерева. Це призводить до швидкого всихання дерев.

Пониження стійкості соснових насаджень в сучасних природних та антропогенних умовах сприяє також розвитку збудників кореневих гнилей та некрозних хвороб. В ослаблених сосняках спостерігається інтенсивний розвиток кореневої губки (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.) та грибів з роду Armillaria, які формують вогнища в монокультурах сосни та, особливо, в насадженнях створених на староорних землях.

Суттєвий вклад в ослаблення сосняків можуть вносити також хвороби хвої. Потепління клімату та міжнародні перевезення і торгівля декоративними рослинами призводять до проникнення в ліси України нових небезпечних патогенів. Нами [32] підтверджено поширення в Україні на деревах сосни звичайної збудників хвороб хвої дотістромозу:Dothistroma septosporum (Dorogin) M. Morelet та Dothistroma piniHulbary. Ці патогени вважаються однією із найбільш небезпечних та глобально поширених хвороб хвої дерев роду Pinus та деяких інших хвойних порід. Погодні чинники (зокрема м’які, теплі зими) в поєднанні із погіршенням фізіологічного стану дерев сприяють подальшому поширенню також  інших збудників хвороб хвої сосни, зокремаLophodermium spp. в поєднанні із збудниками некрозів гілок –Gremmeniella abietina (Lagerb.) M. Morelet, Cenangium abietis (Pers.) Duby.

Отже, кліматичні та антропогенні зміни довкілля в сучасний період призводять, зазвичай, до ослаблення соснових деревостанів, а інтенсифікація розвитку гетеротрофного блоку (комах камбіо- та ксилофагів, збудників кореневих та некрозних хвороб, хвороб хвої тощо) поглиблює зниження життєвості дерев сосни і в підсумку зумовлює швидке всихання сосняків. Особливу роль у цих процесах відіграють комахи камбіо-ксилофаги, які за наявності ослаблених деревостанів і сприятливих погодних умов швидко розвиваються і протягом одного вегетаційного періоду формують друге та “сестринські” покоління.

 

Криницький Г.Т., доктор біологічних наук,

Крамарець В.О., кандидат сільськогосподарських наук,

Мацях І.П., кандидат біологічних наук

Національний лісотехнічний університет України,

м. Львів, Україна

( Сайт “Друзі лісу”  https://druzilisu.lviv.ua/a/a276138b456b/chomu-hynut-ukrayinski-lisy)

Ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва в лісах Львівського ОУЛМГ

   Рубрика: Без рубрики

З метою ознайомлення із станом проведення рубок переформування на підприємствах відбулась виїзна колегія Львівського ОУЛМГ на базі ДП «Стрийське лісове господарство».

Колегія відбулась за участі завідувача кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Криницького Г.Т. – наукового куратора  проведення рубок переформування у Львівській області.

У своєму виступі доктор біологічних наук, проф. НЛТУ України Криницький Г.Т. розповів про перспективи ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва, оскільки це є вимогою часу.  Використання у лісогосподарській практиці вибіркових і поступових систем рубань лісу із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої біологічної стійкості та посиленню захисних властивостей, забезпечує безперервне лісокористування, а також перехід в управлінні лісами на засади сталого розвитку.

Для кращого розуміння рубок переформування, в рамках угоди про співпрацю між НЛТУ України і Львівським ОУЛМГ, у 2018 році фахівці лісового господарства пройшли курси підвищення кваліфікації в НЛТУ України  за навчальною програмою «Наближене до природи лісівництво та інформаційні системи в лісовому господарстві».

Учасники колегії ознайомились з інформацією про проведення рубок переформування у підприємствах Львівського ОУЛМГ. Перший заступник начальника управління – головний лісничий Ярослав Целень повідомив, що рубки переформування деревостанів проведено лісогосподарськими підприємствами у 2018 році на загальній площі 756 га. Найбільше використовують рубки переформування ДП «Стрийський лісгосп» – 283 га, ДП «Львівський лісгосп» – 315 га, ДП «Сколівський лісгосп» – 61 га і ДП «Старосамбірське ЛМГ» – 67 га. Вибіркові та поступові рубки головного користування у 2018 році лісогосподарські підприємства провели на площі   844   га  або 38 % від загальної площі рубок головного користування.

Про дотримання нормативно правових актів з ведення лісового господарства при здійсненні рубок головного користування та рубок формування і оздоровлення лісів колегію поінформував начальник відділу лісового господарства Львівського ОУЛМГ Валерій Арманаш. Він повідомив, що на виконання рішення Львівської обласної ради від 27.09.2016 № 249 обласним управлінням спільно з Національним лісотехнічним університетом України підготовлено пропозиції щодо внесення змін до Законів України та Правил рубок, які б спростили використання вибіркових способів рубань лісу.

Досвідом проведення рубок переформування поділився директор ДП «Стрийське лісове господарство» Павлів Р.Й. Він наголосив, що рубки переформування є найбільш перспективними і одними із основних способів формування різновікових складних насаджень, які будуть більш стійкими до кліматичних змін.

Основними проблемами, які не дозволяють підприємствам повноцінно проводити рубки переформування в деревостанах є:

– недосконалість нормативної бази;

– необхідність зміни світогляду таксаторів та лісівників-практиків щодо переходу від суцільних рубок до використання вибіркових систем рубань лісу, в тому числі проектування і проведення рубок переформування деревостанів.

У другій частині виїзної колегії учасники відвідали науково-виробничий стаціонар (Моршинський), а також інші ділянки, на яких були проведені рубки переформування у Задеревацькому та Лисовицькому лісництвах, де ознайомилися з способами переформування мішаних одновікових деревостанів у різновікові, багатоярусні, наближені до природи на основі природного поновлення.

Начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека наголосив, що перехід на вибіркові і поступові системи рубань є пріоритетним завданням лісівників Львівщини. Звернув увагу при проведенні базового лісовпорядкування максимально проектувати рубки головного користування та рубки формування і оздоровлення лісів з використанням вибіркових та поступових  способів рубань лісу. Запропонував поступово відмовлятися від суцільних рубань лісу і переходити до використання вибіркових способів рубок заготівлі деревини.

Колегією прийнято рішення спільно з Національним лісотехнічним університетом України продовжити роботи на діючих науково-виробничих стаціонарах та закласти нові для проведення рубок переформування в лісах Львівського ОУЛМГ.

 P.S. Рубки переформування – комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення одновікових чистих у різновікові мішані багатоярусні лісові насадження. Вони проводяться в усіх категоріях лісів та вікових групах деревостанів і поєднують одночасне вирубування окремих дерев або їх груп і сприяння природному лісовідновленню за умови безперервного існування лісу. 

Прес-служба Львівського ОУЛМГ

 

Володимир Бондар: про зміни у законодавстві та стабільність у переконаннях. Інтерв’ю для волинського видання “Фреш”

   Рубрика: Без рубрики

– Володимире Нальковичу, аналізуючи сьогоднішню ситуацію, розуміємо, наскільки складний та тернистий шлях ви обрали, ставши на стежку реформ у сфері лісового господарства. Однак, на 2019 було анонсовано ряд серйозних заходів щодо покращення ситуації. Зокрема, одним із найактуальніших питань є національна інвентаризація лісового фонду. Розкажіть, які зрушення у цьому напрямку відбулися за перший квартал 2019 року?

– Національна лісова інвентаризація є одним з двох методів отримання достовірної інформації про ліси та лісове господарство. Другим є інтегрована система проведення державного обліку лісів. Національна інвентаризація лісів статистичними методами проводиться із визначеним інтервалом одночасно для всієї країни із використанням пробних площ за визначеною схемою їх розташування. Потім дані обробляються і статистичними методами отримується загальна картина щодо кількості та якості лісових ресурсів країни. Кожна країна сама визначає дизайн проведення робіт та дії щодо врахування похибки, оскільки дані лісовпорядкування та національної лісової інвентаризації можуть відрізнятись.

Минулого року за допомогою наших німецьких колег ми завершили необхідні підготовчі процедури із визначення дизайну проведення інвентаризації. Цього року створений структурний підрозділ у структурі Укрдержліспроекту, який буде відповідати за проведення робіт. Україні вкрай важливо провести інвентаризацію лісів, фахово та прозоро. Це не лише дасть змогу лісівникам переорієнтувати свою роботу, а й зніме багато питань з боку суспільства.

 – Процес інвентаризації – надзвичайно складний та трудомісткий. Чи вистачає ресурсів для цього?

– У видатках спеціального фонду державного бюджету на 2019 рік Держлісагентством передбачено фінансування робіт з національної інвентаризації лісів. Але ці кошти не можна використовувати на капітальні вкладення та придбання необхідного обладнання для проведення польових робіт. У зв’язку з цим, ми очікуємо на допомогу та розуміння з боку наших німецьких колег та відповідну підтримку з боку Мінагрополітики.

 – Ще одним із запланованих Вами напрямків роботи є запровадження нових санітарних норм. Розкажіть детальніше про можливість заготовки лісу в умовах наявності різних шкідників та хвороб – чи не означатиме це, що здорові дерева, як це траплялося раніше, вивозитимуть під виглядом ушкоджених? 

– Зміна клімату та глобальне потепління призвели до ослаблення дерев та різкого зростання кількості шкідників і деградації лісів. Площа всихання по Україні зараз налічує понад 400 тисяч га. Потрібні рішучі та кардинальні кроки з оздоровлення насаджень, інакше у найближчі роки їх можна втратити.

Всихання лісів має місце і в інших країнах Європи. Шкідники пошкоджують ліси в Республіці Білорусь, Польщі, Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії.

Для європейських країн протидія масовому поширенню шкідників не створює проблем, оскільки там працівники лісового господарства можуть самостійно приймати рішення щодо доцільності проведення певних заходів та робіт у лісі. Їхні стратегії протидії короїду ґрунтуються на організації боротьби з першим поколінням шкідника, яке з’являється у травні або на початку червня. Найрадикальнішим і найефективнішим засобом вважається вчасне проведення санітарних рубок з вирубкою свіжозаселених зелених дерев за перших ознак пошкодження. Видалення з насаджень лише всохлих дерев і залишення на корені заселених шкідниками дерев сприяє їх подальшому розповсюдженню та розширення осередків враження. Українські науковці визнали, що прогресуюче всихання хвойних насаджень набуло ознак надзвичайної ситуації. Наукова рада Національної академії наук України визнала за необхідне внесення змін до нормативно-правових актів, пов’язаних із захистом лісів від шкідників та створенням нових стійкіших насаджень.

Хоча ми добре розуміємо, що потрібно впроваджувати й інші методи боротьби з короїдом. Минулого року у Харкові відчинилась сучасна лабораторія, обладнання для якої нам надали наші турецькі колеги. У цій лабораторії вирощують спеціальних мурахожуків, котрі поїдають короїдів. Їх вже випустили в природне середовище в Сумській та Чернігівській областях. Це довготривалий процес, тому про якісь результати говорити поки рано. Але хочу наголосити, що ми впроваджуємо ці біологічні методи боротьби зі шкідником теж активно.

Бездіяльність щодо вирішення цієї проблеми може призвести до незворотних екологічних наслідків та значних економічних втрат. Проблема полягає в необхідності узгодження окремих норм Санітарних правил в лісах України з актами такої самої юридичної сили, удосконалення нормативних приписів цих Правил для вирішення масштабної проблеми стосовно прогресуючого погіршення санітарного стану хвойних лісів, спричиненого масовим їх всиханням.

 – Розкажіть, на якій стадії зараз перебуває проект закону про ринок деревини та які зміни чекають лісове господарство у випадку його ухвалення?

– Ситуація щодо законопроекту склалася таким чином, що наразі є два різних проекту Закони про ринок деревини. Один вже зареєстрований у Парламенті. До нього Держлісагентство висловило низку зауважень, він є неприйнятним на наше переконання. Крім того, є рішення четвертого з’їзду лісівників України, в якому, зокрема, є звернення до Верховної Ради щодо необхідності відкликання цього законопроекту. Його вже розглянули і члени Громадської ради, вони також висловили значні зауваження у зв’язку з тим, що у законопроекті прописані норми, які можуть свідчити про намагання запровадження незрозумілих схем. Інші зацікавлені сторони та деревообробні асоціації його теж не підтримують.

З іншого боку – є законопроект, який розробило Держлісагентство спільно з науковцями, представниками деревообробної галузі та експертами. Ми передали його до Мінагрополітики та Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики. Він довго не розглядався, але зараз нарешті розпочалася робота над ним. Депутати внесли до нього свої правки, ми зараз надали свої зауваження. Будемо обговорювати і випрацьовувати спільні рішення. Коли все буде узгоджено, сподіваюся, народні депутати зареєструють цей законопроект і будемо працювати над його прийняттям у Парламенті. Основне, що у цьому законопроекті закладені базові принципи функціонування ринку деревини – це і обов’язковість електронного обліку деревини для всіх лісокористувачів, і електронні торги, і багато іншого. Держлісагентство вже працює за такими правилами, але необхідно, щоб такі правила були єдиними для всіх.

 – На жаль, всім відомо про рівень корупції в Україні. Чи можемо ми бути впевненими, що започатковані нововведення дійдуть до свого логічного завершення та не будуть «гальмуватися» різними незаконними важелями?

– Дуже сподіваюся і докладу максимум зусиль, в тій частині, що від мене залежить, аби законопроект був прийнятий фаховий, із прозорими та чіткими правилами. Дуже не хотілося б, щоб в останній момент чи, як кажуть, «з голосу» були внесені якісь незрозумілі поправки, що зведуть нанівець нашу роботу, а потім титанічними зусиллями доведеться виправляти помилки. Адже такі прецеденти вже були. Наприклад, подвійний податок на лісові землі, або збільшення суми істотної шкоди за незаконні рубки, при якій практично неможливо притягти до кримінальної відповідальності. І це чомусь приймається дуже швидко, але потім потрібно багато часу та зусиль, щоб це виправити.

 – Найактуальніше та найбільш болюче питання для всіх – вирубування лісу. Соцмережі рясніють фото повідомленнями із зображенням «лисих» пусток на місцях колишніх лісів. Чи справді ситуація настільки критична?

– Ми намагалися аналізувати ці фото. Скажу, що більшість з них не мають жодного стосунку до України. Фото з Росії, Словаччини, острова Суматра чи інших країн, або ж і звичайний «фото шоп». Уже неодноразово в інтерв’ю і своїх виступах говорив, що люди плутають незаконні рубки і цілком легальну заготівлю деревини. Це певна інформаційна війна проти лісового господарства та державного управління лісовим сектором. Суспільству навмисно через ЗМІ показують, що «лісівники лише рубають». І дуже шкода, що так званими експертами для цього інколи виступають або абсолютно нефахові люди, або колишні працівники лісового господарства, які були звільнені за певні протиправні дії.

З літака можна побачити ділянку в горах, на якій відбулася заготівля деревини. Але з літака неможливо побачити, що на цій ділянці відбувається підготовка ґрунту для відновлення лісу, наприклад, шляхом природного поновлення, або, що ця ділянка вже засаджена саджанцями. З висоти не видно маленьких саджанців, які через 5-10 років стануть молодим лісом. Запитайте у справжнього фахівця, чи можливо за оглядом пня визначити, що це дерево було заселене верхівковим короїдом. Звичайно, не можна. Фахівці знають, що верхівковий короїд псує дерево згори донизу. Тому він і називається верхівковим. Дерево може нагорі і до середини бути вже мертвим – сухим, а нижче – ще, так би мовити, свіжим. Але це питання часу, коли короїд дійде до низу дерева. І чим швидше виявити такі пошкоджені дерева і прибрати їх з лісу, тим менший ризик розповсюдження короїда на інші дерева, а відтак, і зменшення площ усихання.
А коли людям показують на телебаченні «ось дивіться свіжий пеньок, значить дерево було здоровим, його зрубали під час санітарної рубки, і це означає, що незаконно» – це називається маніпуляція з метою дискредитації лісової галузі в очах суспільства.

Насправді лісівники виконують декілька функцій. І заготівля деревини, в тих лісах, де це дозволено, – лише одна із ланок. Потім на тому ж місці обов’язково відновлюється ліс.

 – Які заходи, на Вашу думку, сприятимуть покращенню такої ситуації?

– Лісівники мають більше говорити з суспільством, пояснювати свої дії. Комунікація зараз дуже важлива. Лісівники не були готові до того, що їх так почнуть обливати брудом. А все через те, що люди не знають про те, чим займаються лісівники. Тому так легко і маніпулювати. Тепер лісівникам потрібно не лише виконувати свою роботу з догляду, охорони, відновлення лісів, а й ставати комунікаторами, говорити з людьми простою зрозумілою мовою.

Найважливіше, звичайно, це те, що Україні потрібна національна лісова політика, яка б визначила чіткий напрям руху. Зараз ми у патовій ситуації. Широкий діалог, політична воля і розробка національної лісової політики допоможуть вийти з цієї ситуації.

Держлісагентство намагається вдосконалювати свою роботу. Але одного нашого бажання замало. Напрацьовуються зміни до нормативно-правових актів, до законодавства, проте вони поки не знаходять втілення у життя. Коли будуть чітко розподілені всі функції і ми визначимо вектори руху, тоді ми зможемо говорити про відродження.

Я не відкидаю проблеми незаконних рубок. Це дійсно проблема. Але не в тих масштабах, в яких її подають, та ще й, підмінюючи поняття. Незаконні рубки це проблема, з якою потрібно боротися, застосовуючи комплекс методів. Має бути і активна робота правоохоронних органів, і загальнообов’язковий електронний облік заготовленої деревини. Допоки буде попит на незаконно добуту деревину для напівлегальних пилорам – то будуть і незаконні рубки. Також і від соціального стану громадян залежить цей показник.

Державна лісова охорона активно працює над запобіганням незаконним рубкам. Постійно проводяться рейди. Часто на працівників держлісохорони нападають люди, які хочуть вкрасти деревину. Ці крадії стріляють у лісівників, підпалюють автівки…

Ми ще минулого року розробили законопроект, який має допомогти лісовій охороні краще виконувати свої повноваження. Це законопроект 8241. І закликаємо народних депутатів прийняти його.

 – Наскільки нам відомо, Вас не можна назвати типовим кабінетним чиновником, адже з огляду на специфіку роботи, Ви часто виїжджаєте на територію. Це допомагає «тримати руку на пульсі» ситуації на місцях?

– Дуже допомагає. Вважаю, що специфіка керівництва лісової галузі і полягає в тому, що людина має безпосередньо бути в лісі, спілкуватися з працівниками, інспектувати роботу, виявляти недоліки, потім виправляти їх, а також дізнаватися про нові методи вирощування та садіння лісу. У наших лісгоспах багато цікавого та інноваційного є, що можна впроваджувати для всієї України. Без цієї, так би мовити виїзної, складової неможливо ухвалювати управлінські рішення.

 – Чи не виснажує така робота? Адже у підпорядкуванні відомства – не лише значні людські ресурси, але й величезні території.

– Коли я йшов на цю посаду, то знав, що буде нелегко, але працювати дуже цікаво. І лісівники – люди дружні, фактично – велика родина, а ще вони в абсолютній більшості гарні, відповідальні господарі у лісі.

 – На вашу думку, наскільки ефективно ведеться робота на місцях, на рівні місцевих лісників та єгерів? Адже часто одна людина відповідає за чималі території – чи реально впоратися із таким об’ємом роботи?

– Особливо важко в південних та східних областях України. Ліси там розпорошені на значних територіях, великі об’їзди, а людей критично не вистачає. Це результат трирічного нефінансування лісового господарства. З цього року починаємо потрохи виправляти ситуацію.

 – Як Ви вважаєте, наскільки актуальною серед молоді є робота у лісовому господарстві? Які тенденції щодо притоку молодих кадрів?

– Залучення молоді до лісівничої справи було актуальним завжди. Ми ще зі школи привчаємо дітей до роботи у лісі. Є розгалужена мережа шкільних лісництв, опіку над якими беруть лісгоспи. Є профільні лісові коледжі, щоправда, їх статус наразі дещо невизначений. Але вони мають зберегтися, щоб готувати кадри для лісової галузі. Спілкуючись з науковцями-лісівниками, постійно чую від них, що зараз дуже багато вищих навчальних закладів мають лісівничі факультети. На мій погляд – це неправильно. Насправді в Україні справжніх фахівців лісової справи готують лише в декількох університетах. У них викладають досвідчені фахівці-лісівники.

Молоді кадри лісовому господарству потрібні. Лісгоспи в основному знаходяться в сільській місцевості, і є бюджетоутворюючими підприємствами, тому це гарний варіант роботи для молоді, яка народилася і виросла у селі чи невеличких містах.

 – Володимире Налькович, Ви уже впродовж 9 років співпрацюєте із нашим журналом. З нагоди 10-ї річниці від для створення «Фреш», просимо Вас згадати, як відбулося знайомство із журналом, що змінилося у Вашому житті за ці 9 років та що нового відкрили для себе завдяки цій співпраці?

– Цікавими тут мені видаються не деталі нашого знайомства, а ті суспільні обставини, що панували 9 років тому і є в час нинішній. Адже у цих обставинах дуже багато подібного. Ми знову на своєрідному політичному роздоріжжі, наступні кілька місяців будемо мати період активної управлінської турбулентності і дуже сподіваюсь, що він минеться для нашої країни без руйнівних наслідків. А загалом, ці 9 років напевно не вмістять і багатотомні дослідницькі видання, бо тут – і Революція Гідності, і війна, і цілий ряд вагомих, значимих для нашої держави подій. Щодо мене особисто, то за цей період я і нову сферу діяльності освоїв, чергову вікову межу подолав, став дідусем…

 – Що Ви могли б побажати «Фреш» з нагоди дня народження?

– Напевно не буду оригінальним, якщо побажаю вам, насамперед – чисельної і вдячної аудиторії читачів, адже саме для них ви так якісно та відповідально працюєте вже багато років.

ШАНОВНІ ДЕРЕВООБРОБНИКИ!

   Рубрика: Без рубрики

Державні лісогосподарські підприємства Львівського ОУЛМГ та ТОВАРНА БІРЖА «ТОВАРНО-СИРОВИНА БІРЖА «ГАЛКОНТРАКТ» ПОВІДОМЛЯЮТЬ ПРО ПРОВЕДЕННЯ АУКЦІОННИХ ТОРГІВ З ПРОДАЖУ НЕОБРОБЛЕНОЇ ДЕРЕВИНИ ЗАГОТІВЛІ 3 КВАРТАЛУ 2019 РОКУ ЛІСОГОСПОДАРСЬКИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ (ПОСТІЙНИМИ ЛІСОКОРИСТУВАЧАМИ) ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ.

Дата проведення торгів 03 червня 2019 року .

Аукціонні торги з продажу необробленої деревини будуть проводитися у 2 етапи.

1 етап: аукціон у форматі електронних торгів

Дата проведення торгів – 03 червня 2019 року

Початок електронної аукціонної сесії о 9.30 (основний час- 30 хв., додатковий час – 30 хв)

2 етап: аукціонні торги з голосу

СЕСІЯ №1 ПОЧАТОК АУКЦІОННОЙ СЕСІЇ (ХВОЙНІ ПОРОДИ) – 12.00

РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ 1-Ї АУКЦІОННОЇ СЕСІЙ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ 03.06.2019 РОКУ З 11 ГОД. 00 ХВ. ДО 11 ГОД. 50ХВ.

СЕСІЯ №2 ПРОДАЖ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ ЛИСТЯНИХ ПОРІД (ОКРІМ ДУБУ). ПОЧАТОК СЕСІЇ О 13 ГОД 00 ХВ.

РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ 2-Ї АУКЦІОННОЇ СЕСІЇ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ 03.06.2019 РОКУ З 12 ГОД 00 ХВ ДО 12 ГОД 50 ХВ.

СЕСІЯ №3 ПРОДАЖ ЛІСОМАТЕРІАЛІВ ПОРОДИ ДУБ . ПОЧАТОК СЕСІЇ О 14 ГОД. 00 ХВ.

РЕЄСТРАЦІЯ УЧАСНИКІВ 3-Ї АУКЦІОННОЇ СЕСІЇ ПРОВОДИТИМЕТЬСЯ 03.06.2019 РОКУ З 13 ГОД 00 ХВ ДО 13 ГОД 50 ХВ.

Місце проведення реєстрації та аукціонних торгів: м. Львів, Стрийський парк 14, в приміщенні конференц-залу Львівської торгово-промислової палати.

Уся інформація щодо бюлетенів, умов реєстрації та участі в аукціонних торгах розміщено на сайті біржі.

Запрошуємо деревообробників до участі в аукціонних торгах.

 

Відділ лісових ресурсів, машин та

технологій Львівського ОУЛМГ