Чому гинуть українські ліси?

   Рубрика: Без рубрики

В  Україні спостерігається масове всихання більшості лісоутворюючих порід (ялини, ясена, дуба, граба, берези). Cтаном на 01.01.2019 загальна площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної – 222 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного – 100 тис. га та інших насаджень –  64 тис. гектар.

У  2009 році в середньому біля 2% площ лісу зазнавали пошкоджень від впливу комплексу негативних чинників навколишнього середовища, а в 2018 році – 5% від всіх площ. Ріст більше, ніж у 2,5 рази.

Найбільш занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де ситуація стала катастрофічною і за останні роки цей процес набуває рис глобального характеру.

Вивчають проблематику  та здійснюють свої дослідження  львівські науковці, викладачі  Національного  лісотехнічного університету України.

 Причини та наслідки всихання лісів. Втрачаємо соснові ліси…

Суттєвою проблемою сучасного лісівництва є масове всихання лісів, зумовлене зростанням негативного впливу на лісові екосистеми природних та антропогенних чинників. Процеси всихання і деградації деревостанів активізувалися в лісостанах ялини, дуба, сосни, ясена, явора та інших порід. Вони охопили різні регіони та лісорослинні зони й проявляються в багатьох країнах Європи.

Особливе занепокоєння викликає всихання сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) – основної лісоутворюючої і типотвірної породи, лісостани якої займають 35% лісопокритої площі України і мають важливе екологічне, економічне і соціальне значення.

Екологічною передумовою всихання соснових лісів є глобальні зміни клімату, насамперед зміни температурного і гідрологічного режимів. Лише за останні 100-150 років планетарна середньорічна температура повітря зросла на 0,60 С. Водночас зменшилась частота прояву екстремально низьких температур і зросла – екстремально високих, істотні зміни відбулися в характері випадання опадів у регіонах, збільшилася територія з виникненням сильних посух або надмірним зволоженням. Зокрема, в Західному Лісостепу України унаслідок глобального потепління клімату уже понад 60 років спостерігається збільшення температури і зменшення вологи в атмосфері. Середньорічна температура повітря  за цей період зросла на 1,70 С, а відносна середньорічна вологість повітря зменшилась на 2,4 %.

Підвищення середньої температури повітря відзначено й польськими вченими. Ними також виявлено, що зростання температури повітря збільшує поверхневе випаровування вологи та за наявності посушливих періодів зумовлює зниження рівня ґрунтових вод.

Результати цих досліджень підтверджуються даними співробітників ДП “Західукргеологія”. За їх спостереженнями рівень ґрунтових вод у свердловинах, облаштованих на території Малого Полісся та Розточчя, понизився на 0,5-1,5 м.

Потепління клімату вносить також зміни у сезонний розвиток деревної рослинності – зумовлює завчасні (до 2-х тижнів) початок та завершення вегетаційного періоду, що може істотно впливати на функціонування та інтенсивність розвитку інших компонентів лісових екосистем, зокрема фітохвороб та ентомошкідників.

Глобальні зміни клімату та пов’язані з ними флуктуації температурного і гідрологічного режимів та інших чинників погодних умов порушує закономірності усталеного функціонування лісових екосистем, призводить до зміни їх структури і продуктивності та в підсумку до зниження життєвості (ослаблення) деревостанів різних порід. Насамперед знижується життєвість і функціонування пристигаючих, стиглих і перестійних соснових деревостанів, які морфологічно, структурно і функціонально сформувалися до кліматичних змін і вже не здатні (слабо здатні) пристосуватися до нових екологічних умов (особливо змін гідрологічного режиму).

Треба також зазначити, що на стан лісів, зниження їх життєвості значний вплив мають антропогенно обумовлені зміни довкілля, пов’язані з інтенсивним розвитком промисловості, високою загазованістю атмосфери, видобутком корисних копалин, великою забудованістю території, значними обсягами лісомеліоративних робіт та ліквідацією боліт у минулому столітті тощо. В окремих регіонах України значним є негативний вплив рекреації на ліси. Стан лісостанів значною мірою обумовлюється також способами і технологіями проведення лісозаготівельних робіт, відтворення, догляду і формування деревостанів, системами лісогосподарювання.

Зазначений вище комплекс природних і антропогенних чинників, зумовлений змінами клімату і господарською діяльністю людини, негативно впливає насамперед на водне і мінеральне живлення соснових деревостанів, погіршує їх життєдіяльність і функціональний стан. В ослаблених, з пониженою життєвістю деревостанах, площа яких постійно, високими темпами збільшується, створюються сприятливі умови для інтенсивного розвитку фітопатогенів і шкідників. Крім цього зміни клімату, за наявності достатньої кількості ослаблених деревостанів, активізували розвиток низки фітохвороб і шкідників, функціонування яких у попередніх екологічних умовах (температурних, гідрологічних) було загальмоване і не порушувало збалансовану життєдіяльність фітотрофних і гетеротрофних видів у лісостанах.

Проведені дослідження показали, що останнім часом в сосняках середнього та старшого віку формуються хронічні вогнища масового розвитку короїда верхівкового Ips acuminatus (Gyllenhal, 1827). Він заселяє гілки та верхні частини стовбура з тонкою корою. Надає перевагу добре освітленим кронам дерев сосни, навіть з незначним рівнем їх ослаблення. Тому масово селиться на найвищих, добре розвинених деревах і в розріджених деревостанах. Однак його осередки можуть формуватися і в досить густих лісостанах сосни. Розвиток короїда проходить дуже швидко. Після зимівлі імаго появляються вже у кінці квітня, а масово – в травні. Розвиток весняного (першого) покоління триває 30 -40 днів. Імаго другого покоління формуються в  кінці червня. Однак виліт молодих жуків відбувається неодночасно – розтягується на період одного місяця. Пожовтіння гілок та відмирання верхньої частини крони наступає тоді, коли частина жуків уже завершила свій розвиток та вилетіла із ходів і атакує навколишні дерева. Зимують імаго, личинки та лялечки в ходах, частина жуків зимує в підстилці. Порубкові рештки, які залишають на лісосіках, також можуть бути місцем, де завершують розвиток личинки верхівкового короїда.

До подальшого ослаблення дерев сосни долучаються камбіофаги, котрі заселяють нижні частини стовбурів з товстою корою – шестизубчастий короїд (Ips sexdentatus Boerner) та великий сосновий лубоїд (Tomicus piniperda Linnaeus). Ситуація ускладняється тим, що практично всі ці камбіофаги (верхівковий та шестизубчастий короїди, великий та малий сосновий лубоїди, вусачі та златки) поширюють спори грибів із родуOphiostoma. Міцелій цих грибів розвивається в лубі та заболонній частині гілок і стовбура, що погіршує або й повністю припиняє транспортування води та мінеральних речовин до крони дерева. Це призводить до швидкого всихання дерев.

Пониження стійкості соснових насаджень в сучасних природних та антропогенних умовах сприяє також розвитку збудників кореневих гнилей та некрозних хвороб. В ослаблених сосняках спостерігається інтенсивний розвиток кореневої губки (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.) та грибів з роду Armillaria, які формують вогнища в монокультурах сосни та, особливо, в насадженнях створених на староорних землях.

Суттєвий вклад в ослаблення сосняків можуть вносити також хвороби хвої. Потепління клімату та міжнародні перевезення і торгівля декоративними рослинами призводять до проникнення в ліси України нових небезпечних патогенів. Нами [32] підтверджено поширення в Україні на деревах сосни звичайної збудників хвороб хвої дотістромозу:Dothistroma septosporum (Dorogin) M. Morelet та Dothistroma piniHulbary. Ці патогени вважаються однією із найбільш небезпечних та глобально поширених хвороб хвої дерев роду Pinus та деяких інших хвойних порід. Погодні чинники (зокрема м’які, теплі зими) в поєднанні із погіршенням фізіологічного стану дерев сприяють подальшому поширенню також  інших збудників хвороб хвої сосни, зокремаLophodermium spp. в поєднанні із збудниками некрозів гілок –Gremmeniella abietina (Lagerb.) M. Morelet, Cenangium abietis (Pers.) Duby.

Отже, кліматичні та антропогенні зміни довкілля в сучасний період призводять, зазвичай, до ослаблення соснових деревостанів, а інтенсифікація розвитку гетеротрофного блоку (комах камбіо- та ксилофагів, збудників кореневих та некрозних хвороб, хвороб хвої тощо) поглиблює зниження життєвості дерев сосни і в підсумку зумовлює швидке всихання сосняків. Особливу роль у цих процесах відіграють комахи камбіо-ксилофаги, які за наявності ослаблених деревостанів і сприятливих погодних умов швидко розвиваються і протягом одного вегетаційного періоду формують друге та “сестринські” покоління.

 

Криницький Г.Т., доктор біологічних наук,

Крамарець В.О., кандидат сільськогосподарських наук,

Мацях І.П., кандидат біологічних наук

Національний лісотехнічний університет України,

м. Львів, Україна

( Сайт “Друзі лісу”  https://druzilisu.lviv.ua/a/a276138b456b/chomu-hynut-ukrayinski-lisy)