Уже відновлено 22,3 тис. га лісу, на яких висаджено 122 млн дерев, – Андрій Заблоцький

   Рубрика: Без рубрики

Майже 122 мільйона сіянців і саджанців дерев на сьогодні висадили лісівники під час лісокультурної кампанії. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

За його словами, лісогосподарські підприємства, установи і організації, що належать до сфери управління Держлісагентства, забезпечили виконання завдань із відтворення лісів.

«Якщо говорити цифрами, то на цей час загалом відновлено 22,3 тис. га лісу, зокрема, на Поліссі відновлено більше 11,4 тис. га (майже 71 млн дерев) і створено 127 га нових лісів; у Лісостеповій зоні відновлено майже 7,4 тис. га (38,3 млн дерев), створено 463 га нових лісів; у Степовій зоні відновлено майже 1,6 тис. га (майже 8 млн дерев), створено 815 га нових лісів; в українських Карпатах відновлено майже 1,9 тис. га (4,5 млн дерев)», – поінформував Андрій Заблоцький.

Він також повідомив, що весняне відновлення українських лісів підходить до завершення. «Підсумки підбивати ще зарано, тому що це дані лише про висаджування лісу вручну. Пізніше оприлюдню загальну інформацію, враховуючи природне поновлення», – зазначив Голова Держлісагентства.

Нагадаємо, що відповідно до законодавства необхідно протягом двох років відновити всі ділянки, на яких відбувалися суцільні рубки. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.

http://dklg.kmu.gov.ua/forest/

Держлісагентство розробило черговий е-сервіс: інтерактивна карта об’єктів переробки деревини

   Рубрика: Без рубрики

Ми продовжуємо активно реформувати та діджиталізувати галузь. Державне агентство лісових ресурсів України запускає черговий пілотний проект: інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини

https://map.ukrforest.com.

Про це

повідомив

Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький.

«Ми хочемо максимально інформувати наших громадян про наявні законні та легальні місця переробки деревини, а також виявляти лісопилки, які працюють незаконно або використовують незаконно добуту деревину», – написав він.

Андрій Заблоцький розповів, що об’єкти нанесені на публічну карту згідно з їхньою географічною системою координат, інформацією системи електронного обліку деревини та наданих даних від Закарпатської, Сумської, Полтавської, Харківської, Кіровоградської, Донецької та Житомирської ОДА.

«Проект являється пілотним, ведеться робота по наповненню геопорталу інформацією. Незабаром буде створена форма зворотного зв’язку, через який користувач зможе надавати уточнення, інформацію про не нанесені об’єкти чи інші інформативні матеріали, що стосуються переробки деревини», – повідомив Голова Держлісагентства.

Він також нагадав, що це не перший цифровий проект, який Держлісагентство активно реалізує останніми місяцями.

«Ми активно реалізуємо проект під вже загальноприйнятою у суспільстві назвою «Ліс у смартфоні». Будь-хто може зайти з комп’ютера чи смартфона на сайт https://lk.ukrforest.com та ознайомитися із загальним переліком лісорубних квитків на заготівлю деревини або перевірити на онлайн-карті законність здійснення рубок. Таким чином, громадяни України можуть перевіряти законність рубок», – наголосив Андрій Заблоцький.

Також він розповів і про інші онлайн сервіси.

https://www.ukrforest.com –

перевірка легальності та походження деревини, портали аукціонних і тендерних торгів, реалізаційні ціни на деревину, електронний перелік сертифікатів про походження лісо- та пиломатеріалів.

На сайті Держлісагентства

https://bit.ly/3cFp88V

можна слідкувати за моніторингом внутрішнього споживання деревини.

Окрім того, з 1 лютого в Україні необроблена деревина реалізується через електронні аукціони

https://bit.ly/38oLnhM.

«У нас досить амбітні плани – перенести більшість реєстрів та послуг, які надає Агентство у смартфон, тобто зробити їх прозорими, швидкими, простими та зручними для користування наших громадян», – наголосив Голова Держлісагентства.

http://dklg.kmu.gov.ua/

Незадекларована праця в Україні − погано для всіх

   Рубрика: Без рубрики

Що таке незадекларована праця?

Більше 20% працездатного населення України повністю або частково не декларують трудові відносини з роботодавцем. Дізнайтеся, в яких регіонах і сферах діяльності найбільше незадекларованих працівників і чому від цього втрачають і працівники, і роботодавці.

Незадекларована праця – це законна оплачувана діяльність, яка повністю або частково не оформлена відповідно до вимог законодавства.

Таку працю також називають неформальною, неофіційною, незареєстрованою, тіньовою, прихованою зайнятістю.

Зверніться за консультацією до

Державної служби України з питань праці

і дізнайтеся, коли і як треба укладати трудовий договір.

Як відрізнити трудові відносини від інших?

Досить часто роботодавці пропонують укласти цивільно-правову угоду замість трудового договору.

Пам’ятайте: Трудовий договір укладається між працівником і роботодавцем. Сторонами цивільно-правової угоди можуть бути будь-які юридичні або фізичні особи.

Перевірте, чи маєте ви трудові відносини, за допомогою контрольного списку:

Які масштаби незадекларованої праці в Україні?

У 2018 році 3,54 млн осіб були неформально зайняті! До них треба було б додати дані про людей, що отримують зарплату «в конверті», не оформлюють роботу за сумісництвом, мають інші договори замість трудових. Але офіційних даних про це немає.

Чому незадекларована праця – це погано?

Погоджуєтеся працювати без трудового договору? Не розраховуйте на гідні умови праці та виконання усних домовленостей. Вас можуть необґрунтовано оштрафувати, звільнити без повідомлення, не заплатити лікарняні чи компенсацію в разі нещасного випадку.

Ви власник бізнесу і наймаєте працівників без трудового договору? Будьте готові витрачати час і ресурси на навчання – досвідчені спеціалісти до вас не підуть або швидко знайдуть краще місце. Вам буде складніше отримати банківські кредити, інвестиції. А в разі перевірки інспекції праці на вас можуть накласти відчутний штраф за порушення трудового законодавства.

Зрештою, через несплату податків й єдиного соціального внеску держава змушена підвищувати податки для бізнесу, щоб виплачувати пенсії, лікарняні, утримувати школи, лікарні, ремонтувати дороги тощо.

Читайте також:

Повернутись на сторінку “Подолання незадекларованої праці”
За додатковою інформацією звертайтеся до

Державної служби України з питань праці

Приріст експорту виробів з деревини склав 8%, – Голова Держлісагентства

   Рубрика: Без рубрики

За І квартал 2020 року експорт виробів з деревини підприємствами галузі склав більше 185 тис. куб. метрів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року загальне зростання становить +8%. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький.

Він зазначив, що експортний ріст показали такі види продукції: паркет індустріальний (експортовано 32,2 тис. квадратних метрів, +7%), дрова колоті (3,9 тис. кубічних метрів, + 11%), пиломатеріал обрізний (81,9 тис. куб. м, +12%).

«Варто зазначити, що зростання експорту відбувається тенденційно, а не стрибками. Наша продукція продовжує впевнено закріплюватись на міжнародних ринках та приносити прибуток», – написав Голова Держлісагентства.

Характерно те, що більшість з того, що експортується, це вироби з деревини з доданою вартістю, а це свідчить про поступове зростання виробничих потужностей. Це також і нові робочі місця, сплачені податки і надходження до бюджету.

«У підсумку: розвиток і стабільність – ось ключові показники, яких ми прагнемо досягнути в лісовій галузі! Попереду клопітка праця і значні виклики, але ми чітко розуміємо, куди рухатись і перші кроки вже зроблено», – підкреслив Андрій Заблоцький.

 

Fb-сторінка: https://www.facebook.com/forestUKR

Fb-сторінка Голови Держлісагентства: https://www.facebook.com/andrew.zablotsky.9

Телеграм-канал: https://t.me/uaforest

 

http://dklg.kmu.gov.ua/

Потрібна нова комплексна система протипожежних заходів у лісах для всіх лісокористувачів, – Андрій Заблоцький

   Рубрика: Без рубрики

Питання охорони лісів від пожеж є одним із найважливіших з усіх завдань, які вирішуються лісогосподарськими підприємствами Держлісагентства. На цьому наголосив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

Він розповів, що на сьогодні в лісовій галузі створена і функціонує відомча пожежна охорона, основою якої є лісові пожежні станції.

«Охорону лісів від пожеж забезпечують 307 державних лісогосподарських та лісомисливських підприємств, у складі яких функціонує понад 1,7 тис. лісництв та 273 лісові пожежні станції. Чисельність відомчої пожежної охорони складає більше 13 тис. осіб. У лісах створена мережа із 502 пожежно-спостережних веж, з яких 337 обладнано сучасними телевізійними системами спостереження», – зазначив Голова Держлісагентства.

Також він поінформував, що державні лісогосподарські підприємства мають 644 пожежні автомобілі, 467 лісопожежних модулів на повноприводному шассі, 1,7 тис. тракторів з ґрунтообробним обладнанням, 1,1 тис. мотопомп, 8, 9 тис. ранцевих лісових оприскувачів та інші технічні засоби. Майже 80% пожежної техніки має вік 30-40 років і потребує оновлення.

«З метою оперативного виявлення та моніторингу загорянь в лісових насадженнях широко використовуються безпілотні літальні апарати. На сьогодні таких квадрокоптерів вже придбано за рахунок власних коштів 42 одиниці», – написав Андрій Заблоцький.

Окрім того, Голова Держлісагентства повідомив, що у І кварталі 2020 року державними підприємствами, що належать до сфери управління Держлісагентства, влаштовано: 11,8 тис. км нових мінералізованих смуг, проведено догляд за ними в обсязі 27,7 тис. км; 2,3 км додатково нових протипожежних розривів, заслонів, бар`єрів; перекрито 10 тис. позапланових лісових доріг. У лісах вздовж доріг загального користування та у місцях відпочинку населення встановлено 8,1 тис. аншлагів, бігбордів, панно, плакатів на протипожежну тематику.

«Всі придбання та заходи лісгоспи переважно здійснюють за власний кошт. Так, у 2019 році на всі протипожежні заходи у лісах (мінсмуги, бар’єри, догляд за ними, утримання лісопожежних станцій, наглядачів, гасіня лісових пожеж, придбання протипожежних засобів та ін.) було витрачено 176 млн грн, а з бюджету було виділено 42 млн грн лише для південно-східних областей України», – зазначив він, додавши, що у країнах Європи на протипожежні заходи виділяються значні кошти з державних бюджетів, діє комплексна підтримка лісокористувачів.

«Впевнений, що потрібно розробити і затвердити нову комплексну систему протипожежних заходів у лісах. Таких заходів повинні дотримуватися абсолютні всі лісокористувачі – починаючи від державних підприємств, і закінчуючи комунальними та військовими лісгоспами, природно-заповідним фондом і приватними лісокористувачами. Ми вже над цим активно працюємо», – підкреслив Андрій Заблоцький.

http://dklg.kmu.gov.ua

Оподаткування лісового господарства: реформа, час якої настав

   Рубрика: Без рубрики

Виклики перед лісовим господарством України, пов’язані із змінами клімату, недолугою державною політикою вкрай загострилися через економічну рецесію, прискорену COVID19-кризою. Лісова галузь України поставлена на грань виживання.

Аналітики стверджують, що світ після пандемії COVID-19 буде інакшим. А якою буде лісова галузь України?

Відповідь на це питання залежить не лише від президента, урядовців, народних депутатів, але і від нас, лісівників-практиків.

Вважаю, що кожен відповідальний лісівник має висловити свою позицію, бачення, як розвивати і реформувати галузь у кризовий і посткризовий період. Пам’ятаймо, що ми, за словами китайського філософа Конфуція, несемо відповідальність не тільки за те, що ми робимо, а й за те …, чого ми не зробили. Переконаний, що у відкритій і чесній дискусії ми знайдемо істину – правильний шлях руху вперед. І нас мають почути перераховані вище державці.

Впевнений, що лісова політика, яка базується на точці зору про ліс,  головно як на джерелі деревини – безперспективна.

Адекватна відповідь на виклики, пов’язані із змінами клімату – орієнтація лісової політики і практики на забезпечення стабільності лісових екосистем. В українських реаліях це потребує комплексного перегляду лісового законодавства і нормативів та призведе до тектонічних зрушень, як то відмова від класичних рубань головного користування і перехід на засади наближеного до природи лісівництва.

Але сьогодні я б хотів зупинитися на економічному базисі лісового господарства України, зокрема на правилах фінансових відносин держава/лісове господарство – податковій системі.

Система оподаткування лісового господарства базується на чинному податковому законодавстві України та містить два види податків, які є специфічними для галузі:

  • рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (стаття 256 Податкового кодексу України);
  • податок на лісові землі (стаття 277 Податкового кодексу України).

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів є платою за заготовлену рубаннями деревину (головним користуванням та всіма іншими видами) та по суті є колишніми радянськими лісовими таксами, які в ту епоху виконували функцію ціни деревини на корені.

Недоліки плати за спеціальне використання лісових ресурсів:

– даний збір нараховується за кубометр заготовленої деревини та з року в рік зростає, не враховуючи ринкової вартості самої деревини. Останнє його підвищення призвело до того, що по окремих породах таксова вартість ділової деревини впритул наблизилася до ринкової ціни деревини категорії D (бук, та деякі інші породи). Така ситуація спонукає лісогосподарські підприємства до заниження відсотку виходу ділової деревини, а також не стимулює вирощування високопродуктивних та високоповнотних насаджень, оскільки чим вищий запас деревини на 1 гектарі та її якість, тим вища сума податку.

Податок на лісові землі введений з 15.08.2018 року шляхом прийняття Закону України від 10.07.2018 № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств». Відповідно до оновленої редакції п. 277.1 Податкового кодексу України ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються для лісових земель – не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки площі ріллі.

Недоліки податку на лісові землі:

  • цей податок фактично створює прецедент подвійного оподаткування лісового господарства, а його розрахунок, коли за основу береться грошова оцінка площі ріллі, не має логічної прив’язки до земель лісового фонду.

Висновок напрошується однозначний: чинна система справляння рентних платежів не відповідає цілям сталого, екологічно збалансованого ведення лісового господарства і, насправді, замість стимулюючого фактора є гальмом його розвитку та потребує докорінного реформування.

Що пропонується?

Пропозиції реформування податкової системи в лісовому господарстві України, які висловлені в цій статті базуються на напрацюваннях науковців Національного лісотехнічного університету України, до яких належить автор, тривалих обговореннях з фахівцями Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства і лісівниками-практиками, а також аналізі кращих європейських зразків, зокрема Польщі.

Пропонується замість вищезазначених двох податків запровадити єдиний рентний платіж – лісовий податок.

Об’єктом (базою) оподаткування є площа лісових земель.

Звільняються від оподаткування:

  • лісові культури і площі природного поновлення до їх переводу у вкриту лісом площу;
  • деревостани віком до 40 років;
  • ліси, що є об’єктами природно-заповідного фонду.

Ставка оподаткування визначається у гривнях за 1 гектар лісових земель. Ставка податку встановлюється як відсоток від вартості знеособленого кубометра реалізованої деревини. Вартість знеособленого кубометра реалізованої деревини визначається за даними системи електронного обліку деревини (ЕОД), в якій фіксується вся деревини, що реалізується на ринку, для кожного лісогосподарського підприємства.

Система ЕОД має як прихильників так і скептиків. Виходжу з того, що на впровадження цієї системи витрачені значні кошти (по підприємствах Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства 36,0 млн. грн за період з 2012 по 2019  рік). Вважаю, що систему ЕОД потрібно зробити інструментом справляння зазначеного податку. Система електронного обліку деревини має бути закріплена в чинному законодавстві України та фінансуватися з державного бюджету.

Знеособлений кубометр реалізованої деревини дозволяє забезпечити принцип справедливості у підході до оподаткування різних за породним складом лісогосподарських підприємств.

Рівень ставки податку у відсотках затверджується  Законом України при ухваленні державного бюджету і має бути посильним для сплати.

Лісовий податок справляється щоквартально виходячи з вартості знеособленого кубометра фактично реалізованої деревини за звітний квартал, визначеної на основі даних системи ЕОД.

До передумов запровадження та позитивів пропонованої моделі відносяться:

  • ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів»;
  • ухвалення Верховною Радою України Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних», згідно з яким протягом року має бути створений державний лісовий кадастр та державний кадастр територій та об’єктів природно-заповідного фонду;
  • інформація про лісокультурний фонд, вікову структуру деревостанів, категорію їх захисності міститься в матеріалах лісовпорядкування;
  • наявність всіх необхідних кількісних і вартісних показників щодо реалізації деревини в системі ЕОД;
  • зв’язок податкового навантаження з кон’юнктурою ринку деревини  (чим вищий попит, тим вища вартість знеособленого кубометра реалізованої деревини і більший обсяг сплаченого податку, і навпаки);
  • з’являється стимул для вирощування високопродуктивних насаджень, адже ставка оподаткування не залежить від обсягу вирощеної і заготовленої на гектарі деревини;
  • стримуватиме необґрунтований ріст цін на лісопродукцію, переконаний – це сподобається деревообробникам.

Розподіл коштів, які надходять від лісового податку між бюджетами різних рівнів має бути справедливим. Практика автора, як депутата Львівської обласної ради, переконує у доцільності розподілу рівними частинами до наступних бюджетів:

  • державного;
  • обласного;
  • місцевого (ОТГ).

Кошти, які надходять до обласного бюджету, мають використовуватись на фінансування регіональних програм з розвитку лісового господарства, як це є у Львівській області.

Перехід на пропоновану модель оподаткування дозволить провести комплексний перегляд нормативної документації з ведення лісового господарства, як то відмова від потреби класичних відводів і таксації лісосічного фонду, а проведення лише  вимітки належних до рубки дерев без суб’єктивного визначення на око «ділова – півділова – дрова».

Зрозуміло, що зникне і архаїчна система розрядів такс і лісотаксових поясів.

Фахівці Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства зробили модельні розрахунки обсягів сплати податку на ліси за ставкою 20% вартості знеособленого кубометра реалізованої деревини за 2019 рік:

На наш погляд, запропонована модель лісового податку є простою, зрозумілою, легкою в адмініструванні, справедливою для лісогосподарських підприємств будь-якого регіону України, зважаючи на різноманіття лісорослинних умов та породного складу лісів, чутливою до коливань на ринку деревини.

Як бути з нересурсними лісогосподарськими підприємствами? Де знайти кошти на інновації? І ще багато як, де, звідки і куди?

Відповідь на ці питання відома – створення державного фонду фінансування лісового господарства.

Призначення фонду.

Для підтримки державних лісогосподарських підприємств, що працюють у складних еколого-економічних умовах, впровадження програм протипожежного захисту лісів, фінансової підтримки галузевої науки, впровадження інноваційних технологій та здійснення інфраструктурних проектів, видавничої справи та промоції лісової галузі, тощо.

Принципи формування.

Наповнення фонду здійснюється за рахунок відрахувань певного відсотка коштів від загального обсягу реалізації товарів, робіт та послуг підприємств, штрафів за лісопорушення та інших коштів, не заборонених чинним законодавством України.

Відрахування здійснюють усі державні лісогосподарські підприємства.

Управління фондом.

Для управління фондом, створюється наглядова рада, яка складається з представників Держлісагентства України, регіональних управлінь лісового та мисливського господарства, громадської ради при Держлісагентстві України та інших зацікавлених сторін.

Затвердження доходів і видатків.

Обсяг необхідних коштів та відсоток відрахувань до Фонду планується на основі потреби, визначеної відповідними розрахунками, які проводяться при формуванні проекту державного бюджету на наступний рік.

Державні лісогосподарські підприємства подають на розгляд територіальних органів розрахунки потреби коштів Фонду на рік за зразком бюджетних запитів, які готуються нині. Територіальні управління подають відповідні зведені запити до Держлісагентства України, а те – до наглядової ради фонду, де вони розглядаються та затверджуються і скеровуються Кабінету Міністрів України для їх врахування в державному бюджеті. Структура доходів і видатків фонду, а також відсоток відрахувань встановлюється Верховною радою України при ухваленні державного бюджету.

Контроль.

Контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного фонду фінансування лісового господарства здійснюється ревізійною комісією, склад якої визначається правлінням фонду, Рахунковою палатою та Держаудитслужбою України.

Формування системи оподаткування і фінансування в лісовому господарстві України закладе міцні підвалини переходу лісогосподарських підприємств на еколого-економічні засади розвитку та забезпечить досягнення стабільності лісових екосистем.

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства готове стати модельним для апробації на практиці запропонованої моделі оподаткування в лісовому господарстві.

Ми свідомо не акцентуємо уваги на недоліках запропонованої моделі податкової політики в галузі лісового господарства, а залишаємо цю місію читачам. З огляду на це, будемо вдячні як за позитивні, так і негативні відгуки.

 

                                                                                               Анатолій Дейнека

Голова Держлісагентства: Великі лісові пожежі на Житомирщині локалізовані

   Рубрика: Без рубрики

Cтаном на 8:00 всі великі лісові пожежі на півночі Житомирщини локалізовано. Про це повідомив Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький.

«Лісівники разом із рятувальниками цілодобово чергують на визначених позиціях з метою недопущення їх повторного поширення, а також їх повної ліквідації. Дякую лісівникам Житомирщини та з інших областей України за самовідданість», – наголосив Голова Держлісагентства.

Він також нагадав, що в боротьбі з пожежами беруть участь більше тисячі працівників лісгоспів та рятувальників ДСНС і понад сотню одиниць техніки.

«Хочу зазначити, що ми долучимось до надання допомоги громадянам, чиї домівки постраждали внаслідок пожеж. Наразі ми розглядаємо можливість залучення до відновлювання спалених будівель та надання допомоги у вигляді постачання будівельних матеріалів. Спільними зусиллями ми здолаємо цю біду», – повідомив Андрій Заблоцький.

http://dklg.kmu.gov.ua

Лісівники Львівщини долучились до ліквідації лісових пожеж у Житомирській області

   Рубрика: Без рубрики

З метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в Житомирській області викликаної масштабними пожежами в природних екосистемах, Державним агентством лісових ресурсів України видано наказ від 17.04.2020 року №121 «Про організацію робіт з наслідків лісових пожеж в Житомирській області». На виконання цього наказу працівники державної лісової охорони п’яти підвідомчих підприємств управління в період з 18.04.-21.04.2020 року були відряджені для роботи з ліквідації лісових пожеж на Житомирщині, а саме:

ДП «Бібрський лісгосп»

Кіт Андрій Романович – майстер лісу Старосільського лісництва

Змислий Ігор Васильович – майстер лісу Старосільського лісництва

Сорочинський Роман Михайлович – майстер лісу Старосільського лісництва

Коваленко Борис Миколайович – в.о. лісничого Раманівського лісництва

 

ДП «Дрогобицький лісгосп»

Слив’як Орест Богданович – майстер лісу Лішнянського лісництва

Андрухів Ігор Богданович – розкряжувальник лісу Лішнянського лісництва

Хацкевич Олександр Володимирович – лісоруб Раневицького лісництва

Малишевський Михайло Володимирович – пожежний сторож

 

ДП «Золочівський лісгосп»

Грицак Володимир Миколайович – пожежний сторож

Тимків Тарас Миронович – пожежний сторож

Вільчинський Андрій Васильович – пожежний сторож

Шляхетко Василь Йосипович – майстер лісу Сасівського лісництва

 

ДП «Самбірський  лісгосп»

Отока Юрій Сигізмундович – робітник

Темник Олександр Тарасович – робітник

Осенко Володимир Петрович – робітник

Ткаченко Юрій Леонідович – водій

 

ДП «Старосамбірське ЛМГ»

Михавко Олег Павлович – головний економіст

Шапочка Анатолій Ярославович – помічник лісничого Сусідовицького лісництва

Лисак Володимир Степанович – майстер лісу Спаського лісництва

Лук’янов Микола Михайлович – робітник Старявського лісництва

Пожежні команди були забезпечені транспортними засобами та всім необхідним для виконання завдання з ліквідації лісових пожеж до якого приступили о 9.00 год.18.04.2020 року.

Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства висловлює подяку працівникам підприємств, які безпосередньо брали участь у ліквідації пожежі та пропонує керівникам підвідомчих підприємств відмітити учасників ліквідації пожеж в Житомирській області, в тому числі і матеріально.

До уваги громадян! Львівське обласне управління лісового та мисливського господарства закликає населення дотримуватись правил поводження з вогнем та правил поведінки у лісі.

 

Напрямки використання заготовленої деревини

   Рубрика: Без рубрики

Лісогосподарськими підприємствами Львівського ОУЛМГ у першому кварталі 2020 року було заготовлено 204,4 тис. кбм деревини від усіх видів рубок, в т. ч. 109,3 тис. кбм (53,5 %) від рубок головного користування.

На внутрішньому ринку реалізовано 155,2 тис. м3 (76 %) необробленої деревини. На аукціонні торги (основні та додаткові) виставлялось  понад 250 тис. кбм та реалізовано 30,8 тис. кбм (12,2%). Окрім того, через площадку «Прозоро. Продажі» для продажу було виставлено 59,5 тис. м3 лісопродукції. Однак, на жаль, не було реалізовано жодного кубометра.

На власних деревообробних потужностях перероблено 42,1 тис. м3 деревини, або 20,6 % від загальної заготівлі.

Лісогосподарські підприємства і надалі виконуватимуть свої функції із забезпечення сировиною деревообробні підприємства.

 

Відділ лісових ресурсів, машин

та технологій Львівського ОУЛМГ

Президент підписав закон щодо посилення відповідальності за підпал сухої трави

   Рубрика: Без рубрики

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)» № 556-ІХ, який Верховна Рада ухвалила на позачерговому пленарному засіданні 13 квітня 2020 року.

У пояснювальній записці до документа зазначається, що самовільне спалювання листя та сухої трави становить загрозу для людського здоров’я, адже листя, що тліє без доступу кисню, виділяє хімічні сполуки, здатні викликати у людини різні захворювання, зокрема рак.

Випалювання рослинності також призводить до руйнації ґрунтового покриву та його збідніння. Вогонь знищує насіння й коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння. При стихійному спалюванні трави вогонь може охопити великі території та спричинити знищення диких рослин і тварин. Крім того, існує загроза лісових пожеж і займання житлових будинків, а також короткого замикання, якщо поблизу проходять високовольтні лінії електропередачі.

Закон, що його підписав Президент, посилює відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків.

Зокрема, закон вносить зміни до статей 77 та 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими штраф за порушення вимог пожежної безпеки в лісах відтепер становитиме від 90 до 270 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, що призвело до виникнення лісової пожежі, каратиметься штрафом у розмірі від 270 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із природною рослинністю або її залишків та опалого листя на земельних ділянках, у смугах біля автомобільних доріг і залізниць та у парках тягне за собою штраф у розмірі від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також закон вносить зміни до статей 241 та 245 Кримінального кодексу України, згідно з якими штрафи за забруднення атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров’я людей або для довкілля речовинами тепер становитимуть від 1800 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, а також сухих дикорослих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом штрафи зростають до 5400-9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Офіс Президента України

http://dklg.kmu.gov.ua/